НЕЙРООСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД ДО ПИТАННЯ КОГНІТИВНОЇ БЕЗПЕКИ ЯК НЕОБХІДНОЇ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ІТ-СПЕЦІАЛІСТІВ
Анотація
Актуальність. Постнекласична парадигма розуміння системи потенціалів особистості за рахунок віртуалізації та інформатизації більшості сфер їїприродного життя наголошує на необхідності переосмислення багатьох позицій детермінації особистісного розвитку та ресурсності спеціалістів. Концептуальні засади дослідження когнітивної безпеки фахівців у сфері ІТ-технологій, професійна діяльність яких безпосередньо пов’язана з інформаційною культурою, інформаційною та когнітивною безпекою інших, потребують уточнення.
Методологія. Вибірка. Емпіричне дослідження було проведено на двох рандомізованих групах IT-фахівців, диференційованих за критерієм професійного досвіду. Відповідно було сформовано дві групи: ЕГ1 (76) - ІТ-фахівці зі стажем роботи до п'яти років і група ЕГ2 (n 83) - ІТ-фахівці зі стажем більше п'яти років (6-10 років).
Методи. Для узагальнення структури взаємозв’язку категорій, що розкривають спектр факторів когнітивно-стильової детермінації та нейродинамічної обумовленості когнітивної безпеки ІТ-спеціалістів, проведено експертне оцінювання. Технологія дослідження передбачала оцінку ІТ-експертами (22 спеціалісти зі стажем 15-22 років) важливості параметрів, які визначили три основні стратегії когнітивної безпеки ІТ-фахівців.
Результати. Виявлено шістнадцять нейроособистісних типів вирішення професійних завдань і забезпечення когнітивної безпеки ІТ-фахівців, диференційованих за професійним досвідом. Визначено три стратегії когнітивної безпеки ІТ-спеціалістів: «Життєздатність-стратегічність», «Метакогнітивне знання – контроль над дією» та «Позитивне перефокусування – Метакогнітивна діяльність».
Посилання
Ayyagari, R., Grover, W., & Purvis, R. (2011). Technostress: technological antecedents and implications. MIS Quarterly, 35 (4), 831-858.
Biron, B. W. (2018). Positive personality traits as predictors of social well-being. Theoretical and Applied Problems of Psychology, 3 (3), 26-37.
Benson, V. (2018). Psychological and Behavioral Examinations in Cyber Security. IGI Global, Hershey, USA. ISBN 9781522540533
Choi, Y.H., Paik, N.J. (2018). Mobile Game-based Virtual Reality Program for Upper Extremity Stroke Rehabilitation. Journal of visualized experiments: JoVE, (133), 56241. https://doi.org/10.3791/56241
Fejes-Vékássy, L. (2017). Self (ie) -steem? - A manifestation of adolescent self-creating endeavors in the virtual space of Facebook. Journal of Education Culture and Society, 8 (2), 221–227. https://doi.org/10.15503/jecs20172.221.227
Goldberg, E. (2002). The Executive Brain: Frontal Lobes and the Civilized Mind. New York: Oxford University Press.
Goldberg, E. (2005). The Wisdom Paradox: How Your Mind Can Grow Stronger As Your Brain Grows Older. New Youk, NY: Penguin.
Garnefski, N., Kraaij, V. (2007). The Cognitive Emotion Regulation Questionnaire: Psychometric features and prospective relation- ships with depression and anxiety in adults. European J. of Psychological Assessment, 23, 141–149.
Jaeger, L. (2018). Information Security Awareness: Literature Review and Integrative Framework. Proceedings of the 51st Hawaii International Conference on System Sciences. https://doi.org/10.24251/hicss.2018.593
Kyaw, B.M., Posadzki, P., Paddock, S., Car, J., Campbell, J., & Tudor Car, L. (2019). Effectiveness of Digital Education on Communication Skills Among Medical Students: Systematic Review and Meta-Analysis by the Digital Health Education Collaboration. Journal of Medical Internet Research, 21 (8), e12967. https://doi.org/10.2196/12967
Kolokolov, S.I. (2021). Cognitive and stylistic determinants of psychological stability of the judiciary. Dissertation. Odessa I.I. Mechnikov National University, Odesa.
Karr-Wisniewski, P., & Lu, Y. (2010). When more is too much: operationalizing technology overload and exploring its impact on knowledge worker productivity. Computers in Human Behavior, 26 (5), 1061-1072.
Авторське право (c) 2023 SOCIALIZATION & HUMAN DEVELOPMENT" INTERNATIONAL SCIENTIFIC JOURNAL
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
