ОСОБЛИВОСТІ САМОВИЗНАЧЕННЯ ВИМУШЕНИХ УКРАЇНСЬКИХ МІГРАНТІВ У НОВОМУ СОЦІАЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ

Анотація

Актуальність. У науковому проекті, здійсненому за фінансової підтримки уряду Латвії в серпні-вересні 2022 року, досліджено явні та приховані компетенції вимушених мігрантів та описано їх маркери.
Методологія. В основу дослідження покладено концепцію самовизначення, яка є одним із методологічних принципів неформальної соціалізації. Проект спрямований на дослідження ролі імпліцитної компетентності у самовизначенні життєвого шляху внутрішньо переміщених осіб. Дослідження базувалися на якісних методах. Зокрема, використовувалися принципи та процедури так званої «обґрунтованої теорії». Проаналізовано дані, зібрані під час безкоштовних інтерв’ю з вісьмома вимушеними мігрантками з України, які потрапили до Латвії внаслідок російської агресії.
Результати. Виявлено, що вимушені переселенці у виборі місця вимушеного переселення керуються як чітко вираженою компетентністю, у формуванні якої значну роль відіграють соціальні зв’язки, так і власним досвідом переживання труднощів, пов’язаних з вимушеним переселенням. Дослідження показало, що показники імпліцитної компетентності в наративах інформантів значно перевищували показники експліцитної компетентності та були більш різноманітними. Крім того, виявлено зростання ролі національної ідентичності в неформальній соціалізації вимушених мігрантів.
Висновки. У структурі самовизначення особистості доцільно виділяти імпліцитну та явну компетенції, причому перша пов’язана із суспільними відносинами, а друга – з проявами автономії. Майбутні дослідження можуть отримати більшу вибірку для вивчення впливу соціального та автобіографічного контекстів на ставлення до тимчасового переселення в іншу країну та орієнтацію та інтенсивність ставлення до інтеграції в латвійське суспільство біженців з України.