НЕГАТИВНИЙ ДИТЯЧИЙ ДОСВІД ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ДЕТЕРМІНАНТА СЕЛФХАРМУ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ВІЙНИ В УКРАЇНІ
Анотація
Актуальність. У даній статті досліджено предиктори (негативний дитячий досвід та ін.), які можуть спричинити самоушкоджуючу поведінку у осіб студентського віку.
Методологія.. Для виявлення дитячих психологічних травм використано опитувальник «Негативний дитячий досвід», коротка версія Д. Фелітті; для визначення рівня стресу у студентів - Опитувальник рівня суб'єктивного стресу PSS-10; Анкета Способи самоушкодження(Self-Harm Inventory) - для визначення видів та способів самоушкодження; для всебічної оцінки функцій несуїцидального самоушкодження - опитувальник Опис суджень про самоушкодження (ISAS).
Вибірка. В опитуванні узяло участь 110 респондентів віком від 17 до 26 років. З них 78 жінок та 32 чоловіка. Всі респонденти є студентами закладів вищої освіти. Збір даних проводився анонімно за допомогою Google Forms у січні 2024 р.
Результати. У статті описано поняття аутодеструктивної поведінки, роль різних чинників (стать, вік, негативний дитячий досвід, сімейне середовище, психологічний стан, великий депресивний розлад, стрес та копінг-стратегії) в розвитку селфхарму. З’ясовано також, що аутоагресія студентів може бути спричинена низькою самооцінкою, незадоволеністю собою та ін. причинами. В межах емпіричного дослідження виявлено, що більшість респондентів вдавалося хоча б до одного виду селфхарму, а основними детермінантами селфхарму в студентському віці є деструктивне оточення, дисфункціональна сім'я та емоційна занедбаність в дитинстві, проте лише кожен шостий з респондентів виховувалися в деструктивних сім'ях. Окрім цього, встановлено, що у студентів, які вдаються до селфхарму, рівень стресу є вищим, також вищим є загальний рівень деструктивності сім'ї.
Висновки. Отримані результати дають підстави стверджувати, що існує взаємозв'язок між вираженим актуальним стресом студента та його негативним дитячим досвідом, що може в подальшому призвест до самоушкоджень такої особи.
Посилання
American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders, Fifth Edition (DSM-5). Arlington, VA: American Psychiatric Publishing.
International Society for the Study of Self-injury (ISSS) (2007). Definition of non-suicidal self-injury.
Klonsky, E. D. (2007). The functions of deliberate self-injury: A review of the evidence. Clinical Psychology Review, 27(2), 226-239
Swanson, S. A., Crow, S. J., Le Grange, D., Swendsen, J., & Merikangas, K. R. (2011). Prevalence and correlates of eating disorders in adolescents: Results from the national comorbidity survey replication adolescent supplement. Archives of General Psychiatry, 68(7), 714-723.
Balakirieva, O. M., Pavlova, D. M., Nguyen, N.-M. K., Levtsun, O. H., Pivovarova, N. P., Sakovych, O. T., & Fliarkovska, O. V. (2019). Smoking, Alcohol and Drug Use Among Adolescents in Education: Prevalence and Trends in Ukraine: Results of the 2019 Study within the International Project "European School Survey Project on Alcohol and Other Drugs – ESPAD". Kyiv: OBNOVA COMPANY, 214 p.
American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and statistical manual of mental disorders, Fifth Edition (DSM-5). Arlington, VA: American Psychiatric Publishing.
O'Neill, S., McLafferty, M., Ennis, E., Lapsley, C., Bjourson, T., Armour, C., & Murray, E. (2018). Socio-demographic, mental health and childhood adversity risk factors for self-harm and suicidal behaviour in College students in Northern Ireland. Journal of affective disorders, 239, 58-65.
Boullier, M., & Blair, M. (2018). Adverse childhood experiences. Paediatrics and Child Health, 28(3), 132–137.
Kerr PL, Muehlenkamp JJ, Turner JM. Nonsuicidal self-injury: A review of current research for family medicine and primary care physicians. JABFM. 2010;23(2):240–259.
Whitlock J., Knox K.L., The relationship between self-injurious behavior and suicide in a young adult population. Arch Pediatr Adolesc Med. 2007;161:634–640.
Baiden, P., Stewart, S. L., & Fallon, B. (2017). The role of adverse childhood experiences as determinants of non-suicidal self-injury among children and adolescents referred to community and inpatient mental health settings. Child abuse & neglect, 69, 163-176.
Cleare, S., Wetherall, K., Clark, A., Ryan, C., Kirtley, O. J., Smith, M., & O’Connor, R. C. (2018). Adverse childhood experiences and hospital-treated self-harm. International journal of environmental research and public health, 15(6), 1235.
