ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ САМОРОЗУМІННЯ ТА САМОРЕГУЛЯЦІЇ НА ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЦИВІЛЬНИХ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

  • Галина Лаптєва Асистент кафедри психології розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка
  • Ганна Бейлінсон Студентка ОПП “Психологія сім’ї з основами психотерапії” ІПО Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Ключові слова: психологічне благополуччя, гармонійність розвитку особистості, самоусвідомленість, саморозуміння, саморегуляція, емоційний інтелект

Анотація

Актуальність. В умовах війни зростає суспільний запит на збереження внутрішньої стійкості, розвитку здатності людей адаптуватися до змін і підтримувати психологічну рівновагу попри зовнішні обставини. У статті висвітнені особливості психологічного благополуччя дорослої людини у складних життєвих обставинах воєнного часу. Предметом дослідження стала роль саморозуміння та саморегуляції особистості у підтримки психологічного благополуччя людини під час війни. Мета роботи - виявити взаємозвʼязок між рівнем саморозуміння, саморегуляції та психологічним благополуччям людини як показником гармонізації її психологічного стану, а також розробити практичні рекомендації щодо розвитку таких механізмів психіки.

Методологія. Методи. В роботі використані методики: 1) PWB К. Ріфф Шкала психологічного благополуччя (українська адаптація Карсканової С. В.); 2) Тест емоційного самоусвідомлення (EIQ) Власової О., Березюк М.; методи статистичної обробки даних. Вибірка. у дослідженні взяли участь 46 респондентів віком від 18 до 65 років. Стать респондентів: Жінки — 30 осіб (65%); Чоловіки — 16 осіб (35%).

Результати. Встановлено кореляційні зв’язки між особливостями психологічного благополуччя та показниками складових емоційного інтелекту досліджених осіб: диференціацією емоцій (саморозуміння) й управлінням емоціями та прийняття відповідальності за якість емоційного переживання (саморегуляція). Доведено гіпитезу про те, що високий рівень емоційного саморозуміння та саморегуляції пов’язані з самоприйняттям та формування життєвих цілей респондентів. Зокрема, досліджувані з вищим рівнем диференціації емоцій та відповідальності за власні емоційні стани мали значуще вищі показники психологічного благополуччя, мотиваційної зрілості (цілі в житті) та особистісної автономії, що може свідчити про більшу психологічну інтегрованість та гармонійність їх внутрішнього світу. На основі результатів дослідження розроблено рекомендації з розвитку саморозуміння і емоційної саморегуляції громадян, які проживають в умовно безпечних регіонах України.

Посилання

Боброва Р. В. (2022). Я-концепція як психологічний чинник суб’єктивного благополуччя підлітків : кваліфікаційна робота магістра. Кривий Ріг : КДПУ. 135 с.
Власова О., Березюк М. (2004). Теоретико-методичні засади дослідження емоційного інтелекту як інтраіндивідної властивості особистості. Матеріали ІY міжнародної науково-практичної конференції. “Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства”– Луганськ. с.177-184.
Власова О. (2016, 2019) Психологія розвитку соціальних здібностей в онтогенезі: повний онтогенез. Монографія Canada, Оtawa. AGC - 377p. - 2019 . ISBN 978-1-77192-264-7
Гудимова A. Х. (2021). Психологічне благополуччя та поведінкові онлайн-патерни користувачів соціальних мереж у повсякденному житті та під час пандемії COVID-19. Insight: психологічні виміри суспільства.. № 5. С. 133–147.
Гуляєва О. В. (2016). До проблеми структурного аналізу поняття «психологічного благополуччя». Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Серія: Психологія. № 59 с.15–20
Гуменюк О. Є. (2004). Психологія Я-концепції. Тернопіль : Економічна думка,. 310 с.
Карпенко З. С., Климпуш А. Р. (2023). Диспозиційні предиктори психологічного благополуччя майбутніх психологів в умовах воєнного стану. Insight: психологічні виміри суспільства. № 9. С. 11–32.
Карсканова С. В. (2011). Опитувальник “Шкали психологічного благополуччя” К. Ріфф: процес та результати адаптації. Практична психологія та соціальна робота.. № 1. С. 1–10.
Носенко Е. Л. (2003). Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції /. Е. Л. Носенко, Н. В. Коврига. – К. : Вища шк. – 126 с.
Радчук Г. К.(2014). Аксіопсихологія вищої школи: монографія. Тернопіль : ТНПУ. 380 с.
Савейкіна Д., Володарська Н. Д. (2020). Умови ефективності методів підтримки психологічного благополуччя жінок у ситуації тимчасового переміщення. Insight: психологічні виміри суспільства. № 3. С. 109–121.
Шевченкo Р.П., Каргіна Н.В.. (2020). Студентська молодь про психологічне благополуччя: результати контент-аналізу творів. Insight: психологічні виміри суспільства. № 3. С. 44–55.
Чепа М.-Л. А., Маценко В. Ф. (2020). Парадигмальні зміни основ загальної психології у синергетичному контексті : монографія. – К. : ІСДО. – 312 с.
Baumeister R. F., Vohs K. D., Tice D. M. (2007). The Strength Model of Self-Control. Current Directions in Psychological Science, 16(6), 351–355.
Brown K. W., Ryan R. M. (2003). The benefits of being present: Mindfulness and its role in psychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 84(4), 822–848.
Carver C. S., Scheier M. F. (1998). On the Self-Regulation of Behavior. – New York : Cambridge University Press.
Csikszentmihalyi M. (1990). Flow: The Psychology of Optimal Experience. – New York : Harper & Row.
Deci E. L., Ryan R. M. (2000). The "what" and "why" of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry, 11(4), 227–268.
Diener E., Seligman M. E. P. (2004). Beyond Money: Toward an Economy of Well-Being. Psychological Science in the Public Interest, 5(1), 1–31.
Duckworth A. (2016). Grit: The Power of Passion and Perseverance. – New York : Scribner.
Fredrickson B. L. (2001). The role of positive emotions in positive psychology: The broaden-and-build theory of positive emotions. American Psychologist, 56(3), 218–226.
Grant A. M., Franklin J., Langford P. (2002). The Self-Reflection and Insight Scale: A new measure of private self-consciousness. Social Behavior and Personality, 30(8), 821–836.
Goleman D. (1995). Emotional Intelligence: Why It Can Matter More Than IQ. – New York : Bantam Books,. – 352 p.
Gross (Ed.), (2014). Handbook of Emotion Regulation (2nd ed., pp. 3–20). New York: Guilford Press.
Hayes S. C., Strosahl K. D., Wilson K. G. (1999). Acceptance and Commitment Therapy: An Experiential Approach to Behavior Change. – New York : Guilford Press.
Kabat-Zinn J. (1994). Wherever You Go, There You Are: Mindfulness Meditation in Everyday Life. – New York : Hyperion.
Linehan M. M. (1993). Cognitive-Behavioral Treatment of Borderline Personality Disorder. – New York : Guilford Press.
Lyubomirsky S. (2007). The How of Happiness: A New Approach to Getting the Life You Want. – New York : Penguin Press.
Maslow A. (1970). Motivation and Personality. – New York : Harper and Row, – 369 p.
Neff K. D. (2003). Self-compassion: An alternative conceptualization of a healthy attitude toward oneself. Self and Identity, 2(2), 85–101.
Peterson C., Seligman M. E. P. (2004). Character Strengths and Virtues: A Handbook and Classification. – New York : Oxford University Press.Rogers C. A Way of Being. – Boston : Houghton Mifflin, 1980.
Robinson M. D., Watkins E. R., Harmon-Jones E. (2013). Handbook of Cognition and Emotion. – New York : Guilford Press.– 395 p.
Ryan R. M., Deci E. L. (2001). On happiness and human potentials: A review of research on hedonic and eudaimonic well-being. Annual Review of Psychology, 52(1), 141–166.
Ryff C. D. (1989). Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 57(6), 1069–1081
Schunk D. H., Pintrich P. R., Meece J. L. (2008). Motivation in Education: Theory, Research, and Applications. – Upper Saddle River, NJ: Merrill Prentice Hall.
Schwartz B. (2004). The Paradox of Choice: Why More Is Less. – New York : Harper Perennial.
Silvia P. J., O'Brien M. E. (2004). Self-awareness and constructive functioning: Revisiting 'the human dilemma'. Journal of Social and Clinical Psychology, 23(4), 475–489.
Snyder C. R., Lopez S. J. (2002). Handbook of Positive Psychology. – Oxford : Oxford University Press.
Steger M. F. (2009). Meaning in life. In S. J. Lopez (Ed.), The Encyclopedia of Positive Psychology (Vol. 2, pp. 605–610). – Oxford : Blackwell Publishing.
Tangney J. P., Baumeister R. F., Boone A. L. (2004). High self-control predicts good adjustment, less pathology, better grades, and interpersonal success. Journal of Personality, 72(2), 271–324.
Tugade M. M., Fredrickson B. L. (2004). Resilient individuals use positive emotions to bounce back from negative emotional experiences. Journal of Personality and Social Psychology, 86(2), 320–333.
Yalom I. D. , (1980). Existential Psychotherapy. – New York : Basic Books. – 524p.
Zimmerman B. J. (2000). Attaining self-regulation: A social cognitive perspective. In M. Boekaerts, P. R. Pintrich, & M. Zeidner (Eds.), Handbook of Self-Regulation (pp. 13–39). – San Diego : Academic Press.
Опубліковано
2025-11-30