ДОКАЗОВІ ПСИХОЛОГІЧНІ ПРАКТИКИ: ПРИНЦИПИ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ПІДХОДУ В ПСИХОТЕРАПІЇ
Анотація
Актуальність. Метою допису є розширення фрейму «доказовості» психологічних практик завдяки провідним ідеям сучасної фізики та новітнім дослідженням у психології.
Методологія. При підготовці статті в ході теоретико-методологічного дослідження використано постнекласичну методологію, а саме принцини сучасної теоретичної фізики, які постулюють особливості актуального розуміння наукової картини світу та закономірностей і особливостей його існування. Сучасне трактування автором базових філософких категорій простору і часу, невизначеності і свободи, порідку і хаосу та ін. використовується для обґрунтування перспективності комплексного (мультидисциплінарного) підходу до проблеми доказовості у творенні і використанні сучасних психотерапевтичних підходів та психологічних практик.
Результати. У статті розглядається проблема оновлення методологічних засад психології та психотерапії в контексті інтеграції з принципами сучасної фізики та філософії науки. Показано, що традиційні доказові практики, які ґрунтуються на механістичній парадигмі, потребують доповнення новою онтологією психіки, де свідомість і внутрішній досвід розглядаються як фундаментальні характеристики реальності. Проведено порівняння між класичними доказовими методами (когнітивно-поведінкова терапія, діалектико-поведінкова терапія, схема-терапія, системна сімейна терапія, методи роботи з травмою) та принципами сучасної фізики (реляційність, невизначеність, ентропія, нелінійність, суперпозиція). Обґрунтовано необхідність інтеграції міждисциплінарних знань для розвитку нових доказових підходів, які враховують складність, багатовимірність і відкритість психічних процесів.
Посилання
Beck, J. S. (2011). Cognitive behavior therapy: Basics and beyond (2nd ed.). Guilford Press.
Born, M. (1954). Natural philosophy of cause and chance. Oxford University Press.
Carroll, S. (2016). The arrow of time and the meaning of life. Dutton.
Chambless, D. L., & Hollon, S. D. (1998). Defining empirically supported therapies. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 66(1), 7–18. https://doi.org/10.1037/0022-006X.66.1.7
Chalmers, D. J. (1996). The conscious mind: In search of a fundamental theory. Oxford University Press.
Einstein, A. (2019). The theory of relativity (Original work published 1916). Penguin.
Friston, K. (2010). The free-energy principle: A unified brain theory? Nature Reviews Neuroscience, 11(2), 127–138. https://doi.org/10.1038/nrn2787
Heisenberg, W. (1930). The physical principles of the quantum theory. Dover.
Jung, C. G. (2011). Synchronicity: An acausal connecting principle (Original work published 1952). Princeton University Press.
Linehan, M. M. (1993). Cognitive-behavioral treatment of borderline personality disorder. Guilford Press.
Minuchin, S. (1974). Families and family therapy. Harvard University Press.
Penrose, R. (2016). Fashion, faith, and fantasy in the new physics of the universe. Princeton University Press.
Prigogine, I., & Stengers, I. (1984). Order out of chaos: Man’s new dialogue with nature. Bantam.
Schacter, D. L. (2001). The seven sins of memory: How the mind forgets and remembers. Houghton Mifflin.
Strawson, G. (2006). Realistic monism: Why physicalism entails panpsychism. Journal of Consciousness Studies, 13(10-11), 3–31.
Varela, F. J., Thompson, E., & Rosch, E. (1991). The embodied mind: Cognitive science and human experience. MIT Press.
White, M., & Epston, D. (1990). Narrative means to therapeutic ends. Norton.
Young, J. E., Klosko, J. S., & Weishaar, M. E. (2003). Schema therapy: A practitioner’s guide. Guilford Press.
