ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРВЕНЦІЇ “САМОДОПОМОГА ПЛЮС” В РОБОТУ З ВЕТЕРАНАМИ ТА ЧЛЕНАМИ ЇХНІХ СІМЕЙ: МОЖЛИВОСТІ І ВИКЛИКИ АДАПТАЦЇ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена зростанням психологічних викликів, з якими стикаються ветерани та їхні сім’ї в умовах воєнних і соціальних криз. Метою публікації є узагальнення досвіду авторів з адаптації програми «Самодопомога плюс» (СД+), розробленої Всесвітньою організацією охорони здоров’я, для роботи з ветеранами та їхніми родинами, а також оцінка ефективності цієї впровадження.

Методологія. Методичне забезпечення - посібник ВООЗ з рекомендаціями щодо використання програми «Самодопомога плюс» (СД+), спостереження за емоційними реакціями учасників програми, кількісний і якісний аналіз змін у рівні стресу, тривожності, депресії та ПТСР у ветеранів та членів їх сімей до й після групових занять

Результати. Високий рівень стресу негативно впливає на психічне здоров’я, що підтверджується даними ВООЗ щодо поширеності тривожних і депресивних розладів. Реалізація програми «Самодопомога плюс» (СД+), основним змістом якої є інтервенції, спрямовані на розвиток навичок саморегуляції та управління емоційним станом учасників, призвела до зниження у її учасників симптомів дистресу, тривожності, депресії та посттравматичних проявів. Це підтверджує ефективність СД+ як групової інтервенції, що сприяє психологічному відновленню й зміцненню ресурсів.

Висновки роботи підкреслюють доцільність ширшого впровадження подібних доказових програм самодопомоги у практику підтримки ветеранів із урахуванням їхніх індивідуальних потреб.