СЕРЕДОВИЩЕ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ЯК ЧИННИК ДИНАМІКИІ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ ПІДЛІТКІВ І ЮНАКІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

  • Яна Іванченко студентка 2 курсу ОС «Магістр», ОПП «Психологія» факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
  • Яна Запека кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Ключові слова: психоемоційні стани, соціалізація, стрес, тривожність, підлітки, юнаки, війна

Анотація

Актуальність.  Метою дослідження було виявити чинники та структуру психоемоційних станів підлітків та юнаків в умовах війни, а також визначити роль соціалізаційного середовища у формуванні їхнього емоційного стану. На основі даних емпіричного дослідження розробити тренінгову програму, спрямовану на підтримку емоційної стабільності та зниження рівня тривожності підлітків і юнаків в контексті розвитку під час війни.

Методологія. Для реалізації мети застосовано тест шкільної тривожності Філіпса; методика визначення труднощів у встановленні контактів В. Бойка, “Тест на визначення рівня стресу” (за В. Щербатих); “Методика самооцінки емоційного стану” Уессмана-Рікса та опитувальник «Інститути та механізми соціалізації» Н. Лучинкіної, психологічний тренінг. Дослідження проведено серед українських школярів віком 10-16 років − підлітків та юнаків.

Результати. Результати емпіричного дослідження показали підвищені рівні тривожності, соціального стресу й труднощів емоційної регуляції в обох вікових групах, причому підлітки виявилися більш емоційно вразливими. Юнаки частіше відчувають страх не відповідати очікуванням оточення та демонструють нижчий фізіологічний опір стресу. Встановлено, що орієнтація на інтернет-середовище підсилює соціальний стрес і знижує емоційну стабільність, тоді як сімейна підтримка виконує захисну функцію, сприяючи зниженню тривожності й покращенню емоційної рівноваги. Факторний аналіз дав змогу виокремити три компоненти психоемоційних станів − емоційно-соматичний, когнітивно-поведінковий і міжособистісний, які комплексно відображають особливості емоційного реагування молоді в умовах війни.

Висновки. Розроблений тренінг емоційної підтримки показав статистично значуще зниження рівнів тривожності, стресу й емоційних бар’єрів та покращення показників енергійності, впевненості й загального психологічного благополуччя досліджених осіб.

Посилання

Анопрієнко, О. В. (2012). Сім’я як чинник виникнення психоемоційних порушень підлітків. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова, (37), 171–173.
Власова, О. І., Запека Я.Г. (2025). Педагогічна психологія. Київ: Ліра - К. 424с.
Воронова, В., Ковальчук, В., & Велько, К. (2025). Психоемоційний стан учнів підліткового віку в умовах війни в Україні. Physical Culture and Sport: Scientific Perspective, 1(1), 30–38. https://doi.org/10.31891/pcs.2025.1(1).117
Панок, В. Г. (2010). Психологія соціалізації особистості. Київ: Міленіум.
Титаренко, Т. М. (2003). Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. Київ: Либідь.
Beketova, H., Gan, R., Nedostup, I., Gan, T., & Horiacheva, I. (2025). PsychoemotionaL characteristics of internally displaced adolescents. Eastern Ukrainian Medical Journal, 13(3), 770-779.
https://doi.org/10.21272/eumj.2025;13(3):770-779
Bronfenbrenner, U. (1979). The Ecology of Human Development: Experiments by Nature and Design. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Cisler, J. M., Olatunji, B. O., Feldner, M. T., & Forsyth, J. P. (2010). Emotion Regulation and the Anxiety Disorders: An Integrative Review. Journal of psychopathology and behavioral assessment, 32(1), 68–82. https://doi.org/10.1007/s10862-009-9161-1
Giordano, F., Lipscomb, S., Jefferies, P., Kwon, K.-A., & Giammarchi, M. (2024). Resilience processes among Ukrainian youth preparing to build resilience with peers during the Ukraine-Russia war. Frontiers in Psychology, 15, Article 1331886. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1331886
Hakala, V., Mielityinen, L., Peltonen, K., Laajasalo, T., & Ellonen, N. (2024). Growing Up Amidst Active Warfare: Understanding the Experiences of Ukrainian Adolescents Through Chat Data. Youth & Society, 57(4), 691-713.
https://doi.org/10.1177/0044118X241296552
Halidu, M. D., & Kotera, Y. (2024). Adolescent Social Anxiety, School Satisfaction, Family Emotional Support, and School Absenteeism: Findings from Young-HUNT3 and Norwegian National Education Data. Journal of Clinical Medicine, 13(9), 2547.
https://doi.org/10.3390/jcm13092547
Kerr, B., Garimella, A., Pillarisetti, L., Charlly, N., Sullivan, K., & Moreno, M. A. (2025). Associations Between Social Media Use and Anxiety Among Adolescents: A Systematic Review Study. The Journal of adolescent health : official publication of the Society for Adolescent Medicine, 76(1), 18–28.
https://doi.org/10.1016/j.jadohealth.2024.09.003
Klochko, A. (2024). Impact of war on the mental health of adolescents. Baltic Journal of Legal and Social Sciences.
https://doi.org/10.30525/2592-8813-2024-1-25
Leadbeater, B., Thompson, K., & Gruppuso, V. (2012). Co-occurring trajectories of symptoms of anxiety, depression, and oppositional defiance from adolescence to young adulthood. Journal of clinical child and adolescent psychology : the official journal for the Society of Clinical Child and Adolescent Psychology, American Psychological Association, Division 53, 41(6), 719–730. https://doi.org/10.1080/15374416.2012.694608
León Rodríguez, D. A., & Moncaleano, C. (2024). Emotional Competences in Adolescents Exposed to Colombian Armed Conflict During Their Childhood. Journal of child & adolescent trauma, 17(4), 1133–1150. https://doi.org/10.1007/s40653-024-00647-0
Loevaas, M. E. S., Sund, A. M., Patras, J., Martinsen, K., Hjemdal, O., Neumer, S. P., Holen, S., & Reinfjell, T. (2018). Emotion regulation and its relation to symptoms of anxiety and depression in children aged 8-12 years: does parental gender play a differentiating role?. BMC psychology, 6(1), 42.
https://doi.org/10.1186/s40359-018-0255-y
Maftei, A., Dănilă, O., & Măirean, C. (2022). The war next-door-A pilot study on Romanian adolescents' psychological reactions to potentially traumatic experiences generated by the Russian invasion of Ukraine. Frontiers in psychology, 13, 1051152.
https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.1051152
Raknes, S., Chorna, T (2024). The Helping Hand in Ukraine: feasibility and potential impact. Pilot Feasibility Stud 10, 96 . https://doi.org/10.1186/s40814-024-01520-5
Wang, M., & Liu, S. (2024). Machine learning-based research on the adaptability of adolescents to online education. College of Humanities & Social Sciences, HZAU / University of Pennsylvania.
https://doi.org/10.48550/arXiv.2408.16849
Опубліковано
2025-12-28