РИЗИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЧЛЕНА СІМ’Ї (ЗСУ, МВС, ДСНС) ЯК ЧИННИК ПРОЯВУ БАТЬКІВСЬКИХ УСТАНОВОК ПОДРУЖЖЯ ТА СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЇХ ДІТЕЙ
Анотація
Актуальність. З огляду на тривалість військових дій в Україні, проблема збереження психологічного здоров’я дітей і підтримки ефективного сімейного функціонування набуває особливої значущості. Саме тому дослідження взаємозв’язку між професійними ризиками батьків, їхніми виховними установками та психологічним благополуччям дітей є.
Методологія. Методи. Для збору даних використано: дитячу шкалу задоволеності життям (SWLS); скорочений варіант PSM-25 для вимірювання рівня психологічного стресу; методику аналізу сімейного виховання (АСВ) А. Єйдеміллера та В. Юстицкіса; анкету соціально-демографічних даних. Аналіз даних здійснювався за допомогою описової статистики, кореляційного й регресійного аналізу та порівняльних статистичних методів .
Вибірка. В дослідженні взяли участь 105 дітей віком 3–12 років. До участі у зборі даних долучилися також 49 батьків-чоловіків та 56 матерів, які виступали респондентами та оцінювачами емоційного стану власних дітей.
Результати. Результати порівняння свідчать, що діти з сімей з професійним ризиком демонструють значуще вищі показники психологічного стресу, ніж діти з цивільних родин. Також виявлено зниження суб’єктивного благополуччя як дітей, так і батьків групи ризику в порівнянні з цивільними родинами. Встановлено, що батьки з професійними ризиками частіше використовують гіперпротекцію, підвищені вимоги, суворі обмеження та демонструють амбівалентність виховних установок.. Двофакторний дисперсійний аналіз показав значущий вплив професійної діяльності батьків на рівень життєвої задоволеності дітей та рівень їхнього стресу.
Висновки. Отримані результати визначають необхідність психологічного супроводу сімей, де один чи обидва батьки працюють у ризикованих умовах, а також розробки програм підтримки емоційної стійкості дітей. вищий рівень стресу та нижчі показники життєвої задоволеності.
Посилання
Гайдаш І., Карпенко В., Кузьо О (2023).. Соціально-психологічні особливості впливу сімейного виховання на формування особистості підлітка. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання. № 28. С. 467–472.
Групові форми роботи в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинилися у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій (досвід упровадження). Київ : Ніка-Центр 2020. 122 с.
Заїка В. М. (2023). Вплив дисгармонійних дитячо-батьківських стосунків на виникнення адиктивних схильностей у підлітковому віці. Ужгород : Говерла. С. 50–54.
Захаренко І. Г. (2021). Психологічні аспекти переживання стресу у дітей в умовах військового стану. Одеса : Південне видавництво. 230 с.
Іванченко Л. М. (2023). Психологічна допомога дітям, які пережили травматичні події війни. - Київ : Ніка-Центр. - 188 с.
Ільїна О. С. (2022). Роль сімейного виховання у формуванні стресостійкості дітей. // Психологічний часопис. - № 2(20). - С. 65–72.
Карпенко А. О. (2021). .Дитячо-батьківські стосунки як складова розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку. Синергетичний підхід до проєктування життєвого простору особистості. Полтава. с. 108–112.
Карук Ю. О. (2024). Особливості психологічного супроводу сімей військовослужбовців. Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації. № 111. С. 126–129.
Ковальчук І. П. (2023). Психологічні особливості дружин військовослужбовців. Забезпечення психологічної допомоги в секторі безпеки та оборони України. Київ : ДНДІ МВС України. С. 76–78.
Лемко Г. І. (2024). Особливості соціальних проблем сімей військовослужбовців. Вісник науки та освіти. № 9 (27). С. 879–889.
Мельник С. О. (2021). Дитяча психологія: теорія і практика. Одеса : Південне видавництво. 290 с.
Овощнікова М., Бабаян Ю. (2024). Психологічна допомога сім’ям військовослужбовців. Актуальні проблеми практичної психології. Одеса. С. 325–326.
Стаднік М. В., Мельник І. В. (2023). Використання шкали задоволеності життям (SWLS) у психологічних дослідженнях суб’єктивного благополуччя. Культура і здоров’я. № 3. С. 45–53. URL: https://ekrpoch.culturehealth.org/programs/Stadnik.Melnyk.3.2023.SwLS.pdf
Терновська А. М. (2023). Психологічні особливості психологічної підтримки сімей військовослужбовців. Теорія та практика психокорекції особистості. Умань, С. 178–180.
Цільмак О. М. (2025). Сімейне психологічне консультування: методичні рекомендації з підготовки до практичних занять. Одеса : НУ ОЮА. 93 с.
Чернякова О. В., Васильченко І. С. (2024). Особливості психологічного консультування сімей військовослужбовців в умовах війни. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. Вип. 6. С. 117–121.
Шевчук В. (2024).Психологічна допомога сім’ям військовослужбовців. У кн.: Повернення з війни: соціально-психологічні особливості реабілітації та ресоціалізації ветеранів та ветеранок у цивільному житті. Полтава : ПУЕТ, С. 144–153.
Шкала сприйнятого стресу (PSS): адаптована версія та інструкція до застосування. Київ : Національна поліція України, 2023. URL: https://tut.npa-ua.org/data/pss-shkala-spryynyatogo-stresu-90/
Barber B. K., Xiong Y., & Buehler C. (2022). Parental Psychological Control: Recent Research and Theory Development. Journal of Child and Family Studies. Vol. 31 (2). P. 292–306.
Diener E. (2000). Subjective Well-being: The Science of Happiness and a Proposal for a National Index. American Psychologist. Vol. 55 (1). P. 34–43.
Miller K. E. (2021). Parenting Under Pressure: Emotional Compensation in Families Facing Occupational Stress. Journal of Family Psychology. Vol. 35 (7). P. 915–928.
Neal A., & Durand V. (2020). The Impact of Occupational Stress on Parenting Practices and Family Dynamics. Family Relations. Vol. 69 (4). P. 822–836.
Perrone-McGovern K. M., Rath K., Fitzpatrick M. R. et al. (2021). Children’s Self-Reliance and Perceived Support in Families with High Parental Stress. Journal of Child and Family Studies. Vol. 30 (6). P. 1472–1485.
Volling B. L., Yu T., Gonzalez R., Kennedy D. E., & Rosenberg L. (2020). Fathering in Context: Parental Overinvolvement and Child Autonomy. Developmental Psychology. Vol. 56 (11). P. 2029–2044.
