ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ЯК СИСТЕМНИЙ ПРИНЦИП ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ СУЧАСНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Анотація
Актуальність. У статті розглядається суперечлива динаміка трансформацій в системі вищої освіти, що проявляється в розриві між традиційними формами організації навчання та вимогами сучасного суспільного, культурного й технологічного розвитку. Особливу увагу приділено переходу від викладацько-центрованої до студенто-центрованої парадигми, що супроводжується значними ризиками, зокрема психологічною неготовністю учасників освітнього процесу до продуктивної взаємодії?. Мета статті: на основі теоретичного аналізу визначити поточний стан проблеми екологізації як системного принципу становлення сучасного освітнього простору закладів вищої освіти.
Методологія. Системно-функціональний аналіз джерельної бази: існуючих методолоічних підходів (викладацько- та студентсько центрованого), нормативних документів, та емпіричної бази дослідження освітнього простору сучасного ЗВО, моделювання ресурсів покращення інституційної стійкості університетів Ураїни.
Результати. На основі аналізу встановлено, що екологізація освітнього простору може розглядатися як перспективний підхід до подолання розривів між учасниками й елементами освітньої системи. У статті описано функціональну структуру університетського освітнього простору, визначено ключові зміни, що відбулися в українських реаліях, зокрема посилення ролі зовнішніх регуляторів (МОН, НАЗЯВО) та зміщення фокусу на студента, інституційні труднощі викладачів і деканатів. Показано, що зростання складності позиційної структури освітнього простору веде до зниження його екологічності, підвищення невизначеності та комунікаційних розривів.
Висновки. сучасний освітній простір університету зазнав процесів деекологізації, які призвели до ускладнення організаційних умов та погіршення якості взаємодії між суб’єктами освіти. Водночас сама постановка проблеми екологізації відкриває перспективи для розробки нових підходів, спрямованих на гармонізацію освітньої овзаємодії, розвиток суб’єктності учасників освітнього процесу та покращення інституційної стійкості університетів.
Посилання
European Students’ Union. (2018). Overview on student-centred learning in higher education in Europe. https://www.esu-online.org/wp-content/uploads/2018/05/11.-Student-Centred-Learning.pdf
Hoidn, S. (2017). Student-centered learning environments in higher education classrooms. Palgrave Macmillan. https://www.hrk.de/hrk-at-a-glance/library/online-catalogue/export/student-centered-learning-environments-in-higher-education-classrooms-sabine-hoidn/
Hoidn, S., & Kärkkäinen, K. (2014). The pedagogical concept of student-centred learning in European higher education: A critical analysis of its interpretations and uses. European Scientific Journal, 12(28), 439–459. https://eujournal.org/index.php/esj/article/view/8189/7943
Jones, R., & Brown, L. (2019). Student-cen¬tered learning and its effects on academic achievement. Higher Education Journal, 22(1), 74-89.
Lau, H. S. (2020). Comparing the effectiveness of student-centred learning over teacher-centred learning of economic subjects in a private university in Sarawak. International Journal of Innovation, Creativity and Change, 10(10), 147–162. https://www.ijicc.net/images/vol10iss10/101012_Soon_2020_E_R.pdf
Macfarlane, B. (2025). A typology of critique about higher education teaching. Higher Education Research & Development. https://doi.org/10.1080/03075079.2025.2536594
McKenna, S. (2013). The dangers of student-centered learning. International Journal for the Scholarship of Teaching and Learning. https://digitalcommons.georgiasouthern.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1391&context=ij-sotl
Stein Smith, S. (2021). The Changing Higher Landscape of Education. In: Shifting from Accounting Practitioner to Academia. Palgrave Studies in Accounting and Finance Practice. Palgrave Macmillan, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-67546-2_9
Treve, M. (2024). Comparative analysis of teacher-centred and student-centred learning in the context of higher education: A co-word analysis. International Journal of Social & Management Studies, 4(2), 1–12. https://dialnet.unirioja.es/descarga/articulo/10103142.pdf
Wright, G. B. (2011). Student-centered learning in higher education. International Journal of Teaching and Learning in Higher Education, 23(1), 92–97. https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ938583.pdf
Габа, І. М. (2018). Соціально-психологічні складові розвивального потенціалу освітнього середовища вищого навчального закладу. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – Соціальна психологія, психологія соціальної роботи. – Інститут психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, Київ, 2018. http://psychology-naes-ua.institute/files/pdf/disertaciya_gabi.compressed_1525637229.pdf
Мацук, Людмила & Кузенко, Олександра & Кузенко, Петро. (2021). Створення інноваційного освітнього середовища в контексті модернізації ЗВО України. Молодь і ринок. 10.24919/2308-4634.2021.236413. https://www.researchgate.net/publication/353091756_stvorenna_innovacijnogo_osvitnogo_seredovisa_v_konteksti_modernizacii_zvo_ukraini
Смульсон, М. Л., Дітюк, П. П., Назар, М. М., Мещеряков, Д. С., Зінченко, О. В., Старков, Д. Ю. (2024). Проєктування віртуального освітнього простору розвитку суб’єктності дорослих в умовах післявоєнного відновлення України. Київ: Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/742738/1/Monograph_Smulson%28Ed.%29_2024.pdf
