ПСИХОТЕРАПІЯ ПОСТСТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ У ВІЙСЬКОВИХ ЗА ДОПОМОГОЮ EMDR: ПРОТОКОЛ «ТРИ ТАК»
Анотація
Актуальність. Мета публікації – перевірка ефективності протоколу EMDR-терапії у комплексному лікуванні військовослужбовців з ПТСР, яке проводилося у клінічній лікарні «Феофанія» (м. Київ) та Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону в період 2022-2025 років (М. Харків).
Методологія. Методи. Стратегія порівняльного дослідження. Бесіда та включене спостереження. Розроблений авторами протокол «Три Так» з використання EMDR-терапії для лікування військових ЗСУ з ПТСР. Шкала самооцінки наявності ПТСР PCL-5 (DSM-5 PTSD Checklist), Госпітальна шкала тривоги і депресії HADS, Шкала депресії Бека DBI, Пітсбурзький індекс якості сну PSQI. Статистичні методи: T-критерій Стьюдента для незалежних вибірок, коефіцієнт Коена.
Вибірка. 125 військовослужбовців ЗСУ з підтвердженим діагнозом ПТСР, включаючи 98 осіб -експериментальної групи та 27 військових контрольної групи - пацієнтів такої ж нозології, які не отримували EMDR-терапії.
Результати. Результати запровадження протоколу «Три Так» підтверджують міжнародні дані про ефективність EMDR (Moreno-Alcázar, 2017, 65–74). В ході адаптації методу до умов війни в Україні виявлено предиктори, що покращують ефективність терапії: високий рівень загального та емоційного інтелекту пацієнта, професійна самореалізація, критичне мислення, високий рівень освіти, спортивні досягнення, цілеспрямованість, самодисципліна, відповідальність, асертивність, а також соціалізованість військового, здорові стосунки у сім’ї, досвід роботи з психологом. Знижують ефективність ЕМДР - терапії військових: тривалість бойових дій, до яких залучався пацієнт, втрати серед побратимів, досвід АТО, неконструктивні накази командирів, досвід адикції, особисті акцентуації, низький рівень соціалізованості та професійної самореалізації, схильність до психічного злиття, непройдена сепарація, розлучення, погані стосунки в сім’ї, відсутність дітей.
Посилання
Bisson, J. I., Berliner, L., Cloitre, M., Forbes, D., Jensen, T. K., Lewis, C., … Shapiro, F. (2019). The International Society for Traumatic Stress Studies new guidelines for the prevention and treatment of PTSD: Methodology and development process. Journal of Traumatic Stress, 32(4), 475–483. https://doi.org/10.1002/jts.22421
Department of Veterans Affairs & Department of Defense. (2023). VA/DoD Clinical practice guideline for the management of posttraumatic stress disorder and acute stress disorder. Version 4.
Lewis, C., Roberts, N. P., Andrew, M., Starling, E. J., & Bisson, J. I. (2020). Dropout from psychological therapies for post-traumatic stress disorder (PTSD) in adults: Systematic review and meta-analysis. European Journal of Psychotraumatology, 11(1), 1709709. https://doi.org/10.1080/20008198.2019.1709709
Moreno-Alcázar, A., Radua, J., McKenna, P. J., & Albajes-Eizagirre, A. (2017). Eye movement desensitization and reprocessing therapy versus other psychological treatments for post-traumatic stress disorder: A meta-analysis. European Psychiatry, 41, 65–74. https://doi.org/10.1016/j.eurpsy.2016.10.007
National Institute for Health and Care Excellence. (2018). Post-traumatic stress disorder (NICE Guideline NG116). London: NICE.
Wisco, B. E., Marx, B. P., Wolf, E. J., Miller, M. W., Southwick, S. M., & Pietrzak, R. H. (2014). Posttraumatic stress disorder in the US veteran population: Results from the National Health and Resilience in Veterans Study. Journal of Clinical Psychiatry, 75(12), 1338–1346. https://doi.org/10.4088/JCP.14m09328
World Health Organization. (2013). Guidelines for the management of conditions specifically related to stress. Geneva: WHO.
Дима, П., Володарська, Н. (2025). Інтегративний підхід до основ програм сприяння психічному здоров’ю молоді в складних життєвих обставинах «Перспективи та інновації науки», 5(51), 1832-1849. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-5(51)
