ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ ЖІНКАМИ ЗРІЛОГО ТА ПОХИЛОГО ВІКУ

  • Ольга Дячок кандидат психологічних наук асистент кафедри психології розвитку Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Ольга Вінницька Студентка магістратури ОПП “Психологія сім’ї” Інституту післядипломної освіти Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Ключові слова: переживання самотності, особистісна та ситуативна тривожність, жінки середнього та похилого віку, емоційний дискомфорт

Анотація

Актуальність. Стаття присвячена дослідженню феномену жіночої самотності, який розглядається як багатопланове соціально-психологічне та екзистенційне явище, що набуває особливої гостроти в умовах сучасних соціальних трансформацій. Особлива увага приділяється статево-рольовій специфіці переживання самотності жінками середнього та похилого віку.

Методологія: Вибірка. Емпіричне дослідження проведено за участю 30 жінок віком 36–64 роки (середній вік – 55 років).

Методи. Для діагностики використано, методики «Шкала самотності» (UCLA Loneliness Scale, версія 3) та «Шкала ситуативної і особистісної тривожності» Ч. Д. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна (STAI), а також біографічну анкету збору персональних даних жінок-учасниць дослідження.

Результати. В дослідженні переживання самотності жінками середнього та похилого віку емпірично встановлено, що більшість досліджуваних (56,7%) мають середній рівень почуття самотності. Виявлено статистично значущий позитивний кореляційний зв'язок між рівнем самотності та особистісною тривожністю (r = 0,63, p < 0,01), що засвідчує наявність взаємозв’язку між почуттям самотності та емоційною напруженістю, схильністю до занепокоєння, очікуванням негативних подій. Також зафіксовано позитивний зв'язок між віком та показниками самотності (r = 0,47): зростання рівня почуття самотності спостерігається у похилому віці, що може бути обумовлено зменшенням кількості соціальних контактів, переживанням втрат.

Висновки: Результати дослідження обґрунтовують необхідність розробки цільових програм психологічної підтримки жінок середнього та похилого віку як інструментів подолання їх тривожності та формування ресурсної самотності.

Посилання

Головаха Є. І., Грановська О. В. (1993). Соціальна самотність : монографія. Київ: Стилос,. 167 с.
Дячок О. В. (2023). Проблема організації життєдіяльності в умовах середовищної невизначеності // Перспективи та інновації науки (Серія «Психологія»). № 4(22). С. 403–416.
Кандиба М. О. (2012). Психологічний аналіз причин жіночої самотності // Проблеми сучасної психології. № 1. С. 63–67. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pspz_2012_1_12 (дата звернення: 20.10.2025).
Франкл В. (2016). Людина в пошуках справжнього сенсу : психолог у концтаборі. Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 160 с.
Хамітов Н. В. (1998). Самотність як феномен людського буття : автореф. дис. ... д-ра філос. наук : 09.00.04. Київ, 34 с.
Bowlby J. (1969). Attachment and Loss. Vol. 1: Attachment. New York: Basic Books,
Fromm E. (1941). Escape from freedom. New York: Farrar & Rinehart, 257 p.
Fromm-Reichmann F. (1959). Loneliness // Psychiatry. Vol. 22. P. 1–15.
Freud S. (1989). A general introduction to psychoanalysis / Trans. J. Riviere. New York: Washington Square Press, (Original work published 1917).
Horney K. (2018). The neurotic personality of our time. New York: W. W. Norton & Company, (Original work published 1937).
Jung C. G. (1953). Collected Works. Vol. 7: Two Essays on Analytical Psychology. Princeton: Princeton University Press.
Maes, M., Qualter, P., Vanhalst, F., de Geus, F., & Goossens, L. (2019). Gender differences in loneliness across the lifespan: A meta-analysis. Perspectives on Psychological Science, 14(1), 108–131. https://doi.org/10.1177/1745691618813798
Maslow A. (1970). Motivation and Personality. 2nd ed. New York: Harper and Row.
May R. (1953). Man’s Search for Himself. New York: W. W. Norton & Company,.
Miceli M., Morasch B. (1998). The construction of self-worth and the experience of loneliness // Journal of Social and Personal Relationships. Vol. 15, № 2. P. 177–193.
Perlman D., Peplau L. A. (1981). Toward a Social Psychology of Loneliness // Personal relationships in disorder / ed. by S. W. Duck, R. Gilmour. London: Academic Press.
Riesman D. (1958). Die einsame Masse. Hamburg: Rowolth,.
Rogers C. R. (1995). On becoming a person: A therapist's view of psychotherapy. New York: Houghton Mifflin,. (Original work published 1961).
Sullivan H. S.( 1953) The interpersonal theory of psychiatry.
Erikson, H., & Coles, R. (Eds.). (2001). The Erik Erikson reader. W. W. Norton & Company. 514 p.
Vlasova O., Diachok O. 2021. Empirical study of factors of loneliness experience in adolescence // Socialization & Human Development International Scientific Journal. Vol. 3, № 1. DOI: 10.37096/SHDISJ-21-1.1-0004.
Weiss R. S. (1973) Loneliness: The experience of emotional and social isolation. Cambridge, Mass.: MIT Press.
Опубліковано
2025-12-28