THEORETICAL AND METHODOLOGICAL ANALYSIS OF CONTEMPORARY RESEARCH ON THE MOTIVATIONAL SPHERE OF HIGHER EDUCATION STUDENTS
Abstract
Relevance. In the context of war, digital transformation and European integration, Ukrainian higher education requires increased attention to the motivational sphere of higher education students as a key factor of educational quality and continuity. Previous studies indicate that the motivational sphere is shaped through the interaction between meaning- and value-related orientations, self-efficacy and self-regulation, on the one hand, and the characteristics of the educational environment, on the other; however, there is still a lack of integrative models that would provide a holistic description of its structure.
The purpose of the article is to theoretically synthesise contemporary approaches to understanding the motivational sphere of higher education students and to substantiate the proposed model of its structure.
Methodology. The study employs theoretical methods, including analysis, comparison, systematisation and generalisation of scholarly sources; structural-functional analysis of models of the motivational sphere; interpretation of recent empirical findings on the motivation of higher education students; and theoretical modelling based on leading motivational theories.
Results. The article generalises approaches to understanding motive and motivation, outlines the key dimensions of motivation and analyses their role in shaping motivational profiles of higher education students. On this basis, it substantiates a model of the motivational sphere of higher education students as a multilevel system described by four blocks: types of motivation (learning, professional, socially oriented, meaning-related), motivational mechanisms, quality of regulation (a continuum from external to internal regulation) and behavioural manifestations.
Conclusions. The motivational sphere of higher education students is conceptualised as a complex system of multidirectional determinants that integrate internal and external motivational drivers and structure the educational and professional trajectory. The proposed model may serve as an analytical framework for further empirical research and for the development of institutional strategies to support student motivation.
References
Васянович, Г. П. (2012). Основи психології. Педагогічна думка.
Зайцева, І. В. (2000). Мотивація учіння студентів: монографія (П. Г. Лузан, ред.). Академія ДПС України.
Квятковська, А.О., Андросович, К.А., Ковальова, О.В., Прокоф’єва, О.О. (2022). Особливості навчальної мотивації студентів передвищих фахових та вищих навчальних закладів в умовах сучасних військових конфліктів. Інноваційна педагогіка, 49(1), 177–182.
Климчук, В., Горбунова, В. (2014). Внутрішня мотивація учбової діяльності молоді: теорія, методика, програма розвитку. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка.
Клочко, В. І., Коломієць, А.А. (2012). Формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів технічних спеціальностей. ВНТУ.
Ковальчук, Г., Семьонов, Я. (2024). Навчальна мотивація і самоефективність як чинники формування академічної успішності студентів. Педагогічний дискурс, 36, 50–55.
Мойсеюк, Н. Є. (2007). Педагогіка. ФОП Мойсеюк В.Ю.
Подшивайлов, Ф. М. (2015). Теоретико-методологічні засади визначення поняття мотиваційної сфери особистості. Освіта та розвиток обдарованої особистості, 10(41), 19–23.
Подшивайлов, Ф. М. (2016). Модель мотиваційної сфери особистості. Освіта та розвиток обдарованої особистості, 11(54), 39–43.
Пророк, Н. В. (ред.) (2020). Психологічна діагностика мотивації особистості до навчання в умовах інформаційного суспільства: монографія. Київ: Видавничий Дім «Слово».
П’янківська, Л.В. (2021). Професійна мотивація особистості: теоретичний аспект. Грааль науки, 2–3, 532–536.
Шапар, В. Б. (2007). Сучасний тлумачний психологічний словник. Прапор.
Ярошенко, А. А. (2025). Особливості розвитку мотиваційної сфери здобувачів вищої освіти [Кваліфікаційна робота магістра]. Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Biggs, J., Kember, D., & Leung, D. Y. P. (2001). The revised two-factor Study Process Questionnaire: R-SPQ-2F. British Journal of Educational Psychology, 71(1), 133–149.
Csikszentmihalyi, M. (1990). Flow: The psychology of optimal experience. London: Harper & Row.
Eccles, J. S., & Wigfield, A. (2002). Motivational beliefs, values, and goals. Annual Review of Psychology, 53(1), 109–132.
Hidi, S., & Renninger, K. A. (2006). The Four-Phase Model of Interest Development. Educational Psychologist, 41(2), 111–127.
Pekrun, R. (2006). The control–value theory of achievement emotions: Assumptions, corollaries, and implications for educational research and practice. Educational Psychology Review, 18(4), 315–341.
Pekrun, R., Lichtenfeld, S., Marsh, H. W., Murayama, K., & Goetz, T. (2017). Achievement emotions and academic performance: Longitudinal models of reciprocal effects. Child Development, 88(5), 1653–1670.
Pintrich, P. R., & De Groot, E. V. (1990). Motivational and self-regulated learning components of classroom academic performance. Journal of Educational Psychology, 82(1), 33–40.
Pintrich, P. R., Smith, D. A. F., García, T., & McKeachie, W. J. (1993). Reliability and Predictive Validity of the Motivated Strategies for Learning Questionnaire (MSLQ). Educational and Psychological Measurement, 53(3), 801–813.
Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2020). Intrinsic and extrinsic motivation from a self-determination theory perspective: Definitions, theory, practices, and future directions. Contemporary Educational Psychology, 61, 101860.
Zimmerman, B. J. (2002). Becoming a self-regulated learner: An overview. Theory Into Practice, 41(2), 64–70.
