ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Анотація
Актуальність. Українська вища освіта в умовах війни, цифрової трансформації та європейської інтеграції потребує посиленої уваги до мотиваційної сфери здобувачів вищої освіти як чинника якості й безперервності навчання. Попередні дослідження засвідчують, що мотиваційна сфера формується у взаємодії смислово-ціннісних орієнтацій, самоефективності, саморегуляції з одного боку та характеристик освітнього середовища – з іншого, однак бракує інтегративних моделей, які б цілісно описували її структуру
Метою статті є теоретичне узагальнення сучасних підходів до розуміння мотиваційної сфери здобувачів вищої освіти та обґрунтування запропонованої моделі її структури.
Методологія. У дослідженні використано теоретичні методи: аналіз, порівняння, систематизацію й узагальнення наукових джерел; структурно-функціональний аналіз моделей мотиваційної сфери; інтерпретацію результатів сучасних емпіричних досліджень мотивації здобувачів вищої освіти; теоретичне моделювання на засадах провідних мотиваційних теорій.
Результати. У статті узагальнено підходи до розуміння мотиву й мотивації, окреслено ключові виміри мотивації та проаналізовано їхню роль у формуванні мотиваційних профілів здобувачів вищої освіти. На цій основі обґрунтовано модель мотиваційної сфери здобувачів вищої освіти як багаторівневої системи, що описується чотирма блоками: види мотивації (навчальна, професійна, соціально-орієнтована, смислова), мотиваційні механізми, якість регуляції (континуум від зовнішньої до внутрішньої) та поведінкові прояви.
Висновки. Мотиваційна сфера здобувачів вищої освіти – складна система різноспрямованих детермінант, що поєднують внутрішні й зовнішні рушії та структурують освітньо-професійну траєкторію. Запропонована модель може слугувати аналітичною рамкою для подальших емпіричних досліджень і розроблення інституційних стратегій підтримки мотивації.
Посилання
Васянович, Г. П. (2012). Основи психології. Педагогічна думка.
Зайцева, І. В. (2000). Мотивація учіння студентів: монографія (П. Г. Лузан, ред.). Академія ДПС України.
Квятковська, А.О., Андросович, К.А., Ковальова, О.В., Прокоф’єва, О.О. (2022). Особливості навчальної мотивації студентів передвищих фахових та вищих навчальних закладів в умовах сучасних військових конфліктів. Інноваційна педагогіка, 49(1), 177–182.
Климчук, В., Горбунова, В. (2014). Внутрішня мотивація учбової діяльності молоді: теорія, методика, програма розвитку. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка.
Клочко, В. І., Коломієць, А.А. (2012). Формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів технічних спеціальностей. ВНТУ.
Ковальчук, Г., Семьонов, Я. (2024). Навчальна мотивація і самоефективність як чинники формування академічної успішності студентів. Педагогічний дискурс, 36, 50–55.
Мойсеюк, Н. Є. (2007). Педагогіка. ФОП Мойсеюк В.Ю.
Подшивайлов, Ф. М. (2015). Теоретико-методологічні засади визначення поняття мотиваційної сфери особистості. Освіта та розвиток обдарованої особистості, 10(41), 19–23.
Подшивайлов, Ф. М. (2016). Модель мотиваційної сфери особистості. Освіта та розвиток обдарованої особистості, 11(54), 39–43.
Пророк, Н. В. (ред.) (2020). Психологічна діагностика мотивації особистості до навчання в умовах інформаційного суспільства: монографія. Київ: Видавничий Дім «Слово».
П’янківська, Л.В. (2021). Професійна мотивація особистості: теоретичний аспект. Грааль науки, 2–3, 532–536.
Шапар, В. Б. (2007). Сучасний тлумачний психологічний словник. Прапор.
Ярошенко, А. А. (2025). Особливості розвитку мотиваційної сфери здобувачів вищої освіти [Кваліфікаційна робота магістра]. Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Biggs, J., Kember, D., & Leung, D. Y. P. (2001). The revised two-factor Study Process Questionnaire: R-SPQ-2F. British Journal of Educational Psychology, 71(1), 133–149.
Csikszentmihalyi, M. (1990). Flow: The psychology of optimal experience. London: Harper & Row.
Eccles, J. S., & Wigfield, A. (2002). Motivational beliefs, values, and goals. Annual Review of Psychology, 53(1), 109–132.
Hidi, S., & Renninger, K. A. (2006). The Four-Phase Model of Interest Development. Educational Psychologist, 41(2), 111–127.
Pekrun, R. (2006). The control–value theory of achievement emotions: Assumptions, corollaries, and implications for educational research and practice. Educational Psychology Review, 18(4), 315–341.
Pekrun, R., Lichtenfeld, S., Marsh, H. W., Murayama, K., & Goetz, T. (2017). Achievement emotions and academic performance: Longitudinal models of reciprocal effects. Child Development, 88(5), 1653–1670.
Pintrich, P. R., & De Groot, E. V. (1990). Motivational and self-regulated learning components of classroom academic performance. Journal of Educational Psychology, 82(1), 33–40.
Pintrich, P. R., Smith, D. A. F., García, T., & McKeachie, W. J. (1993). Reliability and Predictive Validity of the Motivated Strategies for Learning Questionnaire (MSLQ). Educational and Psychological Measurement, 53(3), 801–813.
Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2020). Intrinsic and extrinsic motivation from a self-determination theory perspective: Definitions, theory, practices, and future directions. Contemporary Educational Psychology, 61, 101860.
Zimmerman, B. J. (2002). Becoming a self-regulated learner: An overview. Theory Into Practice, 41(2), 64–70.
