THE INTERRELATIONSHIP BETWEEN STRESS RESILIENCE AND SUBJECTIVE WELL-BEING OF UKRAINIAN STUDENTS IN THE CONTEXT OF WAR
Abstract
Relevance. Research into how stress factors affect the mental health of Ukrainian students is critically important for the development of targeted interventions and support systems for the resilience and mental recovery of Ukrainian youth, a population group directly linked to the future of our country.
The purpose of this article is to highlight the results of theoretical justification and empirical research on the relationship between stress resilience, subjective well-being, and war trauma among Ukrainian students in the context of full-scale military aggression.
Methodology. Empirical research methods include tools for assessing vulnerability to stress, levels of subjective well-being and the impact of war: the Stress Resistance Test (Maksymenko, S.D. et al.), The ‘Modified BBC Subjective Well-Being Scale’ methodology (adapted by L.M. Karamushka et al.), The ‘War Trauma’ questionnaire from the Rinat Akhmetov Foundation charity organisation. Descriptive statistics and Spearman's correlation analysis were used to analyse the data. Sample. 91 respondents aged 18-30 from different regions of Ukraine.
Results. It was found that 74.7% of the surveyed students demonstrated a low level of stress resistance, and 59.3% demonstrated a low level of overall subjective well-being. Correlation analysis revealed a statistically significant weak negative relationship between stress vulnerability (inverted resilience scale) and psychological well-being (ρ=−0.325, p<0.01). A direct relationship between high stress vulnerability and the severity of war trauma experienced by the subjects was also confirmed (ρ=0.298, p<0.01).
Conclusions. A higher level of stress resilience is a significant predictor of higher levels of subjective and psychological well-being and is associated with lower levels of psychological trauma among students. The results justify the need to develop targeted programmes to improve stress resilience and psychological well-being among young people in Ukraine.
References
Вернік, О. Л. (2019). Суб’єктивне і психологічне благополуччя: проблема інтеграції евдеймонічного і гедоністичного підходів. У Ю. М. Швалба (Ред.), Матеріали всеукраїнського науково-практичного семінару (25 вересня 2019 року, Київ) (с. 9–13). Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.
Вірна, Ж. П. (2013). Аксіологія якості життя особистості. Психологія особистості, (1), 104–112.
Галян, І. М. (2016). Психологічне благополуччя як виразник екзистенціальної сповненості майбутніх педагогів. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України, IX(9), 132–139.
Горбаль, І. С. (2016). Соціально-психологічні чинники суб’єктивного благополуччя пенсіонерів [Дисертація кандидата психологічних наук, Львівський національний університет].
Гринів, О. (2014). Аналіз підходів до дослідження психологічного благополуччя особистості. Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія, (19, ч. 1), 25–34.
Громова, В. О. (н.д.). Поняття “резильентність” у психолінгвістиці. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова.
Гусак, Н., Чернобровкіна, В., Чернобровкін, В., Максименко, А., Богданов, С., & Бойко, О. М. (2017). Психосоціальна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій: підхід резилієнс. Навчально-методичний посібник.
Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., Терещенко, К. В., & ін. (2023). Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій: психологічний практикум (Л. М. Карамушка, Ред.). Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України.
Карпенко, З. С. (2013). Сучасний стан аксіопсихологічних досліджень в Україні. Психологія і особистість, (1), 21–31.
Кологривова, Е. І. (2008). Функції особистісних прагнень в переживанні молодою людиною суб'єктивного благополуччя [Автореф. дис. канд. психол. наук, Київ].
Курова, А. В. (2016). Психологічні індивідно-особистісні детермінанти суб’єктивного благополуччя майбутніх психологів [Дис. канд. психол. наук, Одеса].
Лазарус, Р. (1970). Теорія стресу та психофізіологічні дослідження. У Емоційний стрес (с. 202). Леніздат.
Лазос, Г. П. (2018). Резільєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології. Том 3: Консультативна психологія і психотерапія, (14), 26–64.
Нагнибеда, О. М. (2018). Розмежування понять життєстійкості, резилентності та стресостійкості в умовах інформаційного суспільства. У Наукова молодь – 2018: Збірник матеріалів VI Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених (с. 100–106).
Онлайн-тест “Чи є у вас травма війни?”. Фонд Ріната Ахметова. DOI: https://akhmetovfoundation.org/test/est-ly-u-vas-travma-voyny.
Пирожков, С. І., Божок, Є. В., & Хамітов, Н. В. (2021). Національна стійкість (резильєнтність) країни: стратегія і тактика випередження гібридних загроз. Вісник Національної академії наук України.
Савіцина, Є. В., & Бабатіна, С. І. (2020). Психологічне благополуччя особистості: опис функціональної моделі. У А. М. Яцюк та ін. (Ред.), Соціально-психологічні технології розвитку особистості (с. 316–319). Херсон: ФОП Вишемирський В. С..
Сердюк, Л. З. (2017). Структура та функція психологічного благополуччя особистості. Актуальні проблеми психології. Том V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія, (17), 124–133.
Сільє, Г. (н.д.). Стрес без дистресу.
Федотова, Т. В. (2018). Резільєнтність як одна із метакомпетенцій розвитку професійної ідентичності майбутнього фахівця початкових класів.
Хамініч, О. М. (2016). Резильєнтність: життєстійкість, життєздатність або резильєнтність? Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки, 6(2), 160–165.
Цигульська, Т. Ф. (2000). Загальна та прикладна психологія: як допомогти собі та іншим. Київ: Наукова думка.
Єзерська, Н. В. (2018). Психологічні чинники суб’єктивного благополуччя підлітків в умовах спеціалізованої школи-інтернату [Дис. канд. психол. наук, Київський університет імені Бориса Грінченка].
American Psychological Association. (2023). Resilience. APA Dictionary of Psychology.
Bonanno, G. A., Romero, S. A., & Klein, S. I. (2015). The temporal elements of psychological resilience: An integrative framework for the study of individuals, families, and communities. Psychological Inquiry, 26(2), 139–169.
Cannon, W. B. (1915). Bodily changes in pain, hunger, fear and rage: An account of recent researches into the function of emotional excitement. D. Appleton and Company.
Cloninger, C. R. (2008). On well-being: Current research trends and future directions. Medicine, Mental Health, Science, Religion, and Well-being, 6, 3–9.
Connor, K. M., & Davidson, J. R. T. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depression and Anxiety, 18, 71–82.
Fletcher, D., & Sarkar, M. (2013). Psychological resilience: A review and critique of definitions, concepts, and theory. European Psychologist, 18(1), 12–23.
Fromm, E. (1976). To have or to be? Harper & Row.
Henry, C. S., Sheffield Morris, A., & Harrist, A. W. (2015). Family resilience: Moving into the third wave. Family Relations, 64, 22–43.
Luthar, S. S., Cicchetti, D., & Becker, B. (2000). The construct of resilience: A critical evaluation and guidelines for future work. Child Development, 71(3), 543–562
